Покинути тебе. І повернутись в себе.
І чутися дівчиськом молодим.
Задовольняти базові потреби,
На все дивитись крізь рожевий дим.
Плювати в стелю. Говорити чесно.
Лишати миттю. Думати, що час
До мене, отакої, непричетний,
Як віднедавна, зрештою… Хоча…
І ти, і час – ви крутитесь так близько.
Не завжди тямлю, хто з вас хто і де.
Вернулась в себе, а тебе залишу.
І час з тобою хай собі іде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366155
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2012
автор: Наталка Янушевич