твій голос вчиться доноситись з інших вікон,
на дні мого віку гніздиться безпташшя.
я знаю, що там тобі буде краще,
тому і малюю солдатську стійкість.
так рідко здіймаються в спокій стіни,
бурульчасте серце шепоче запис.
ти в іншій країні стаєш гостинним
і відстань вже цілить коронний ляпас.
люстерко натхнення майструє свято,-
ти їдеш туди і застанеш осінь.
бо досі не вмілось мені чекати
чи жити без тебе в інакший спосіб.
а голос твій вчиться лунати далі,
долати кордони й мовчати важче.
відчалюєш скоро з мовчань вокзалів,
де далі гніздиться моє безпташшя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365886
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Biryuza