Яро
Ярію
ЯворИ похилились
Осені наснились.
Рівнодення.
Смирення
у сОбі шукати,
листям шурхотіти
під ногами.
Чути в собі
Спокій
від Далай Лами.
Не спи!
Побудуй себе
наново
Із морозяного повітря,
з сонячного призахідного
проміння,
зі східного вітру.
Із місячного сяйва
леза створи
для мечів,
щоб зруби ставити
на вогні.
Під ногами -
закута у часі Сила Сонця,
Тури її стережуть.
Не стримуй лють!!!
Визволяй Дракона -
Кресли Кола
у різних Просторах
в своєму серці і домі,
Одночасно
Ватри пали!
Замоли,
Землю засій,
Ліс посади.
Не спи!
Сміло дій!
Джерела знайди,
Воду пусти
у ліси,
наче кров.
В цьому світі
ЛЮБОВ
Затопить всі скелі.
РайДуги веселі,
крізь дощ,
Впадуть на явори...
Сотвори
Світ Новий
Сьогоденний
Зелений.
І тішся
Богами даним Даром.
Рівнодення...
Яро...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365872
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: LaLoba