Ми будемо колись на небі.
Не питай, чого позавтра знову грози
Змиватимуть із тіл наш час
Хвилинно,
А душі без іржі світитимуться
Все ясніш.
Ти знаєш й так.
Ти вмієш віддавати.
І день за днем,
Щоб не чекати
Сам ловиш мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365847
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Люба Скоробогата