Сумні вірші, тяжкі слова –
Ніби обух по наковальні…
Що нас чекає - десь підвал?
А, чи в Сибір дорога дальня?
Ми люблячі твої всі діти,
НЕНЬО,
Але, невідаємо геть –
куди ідемо!..
За наші кроки - не туди
чека нас кара;
Невже, ВКРАЇНО, за любов
підем за хмари?..
**************************
Старенька мати у віконце плаче,
Але, через віконце те
ніхто не бачить…
-Не плач матусю, і твоя десь плаче,
Та тільки ТИ тогО давно вже
теж не бачиш…
( 12 вересня 2012 року ).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365783
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2012
автор: Людмила Богуславська