Розстріляна любов в розтоптаній душі.
Слова… і запитання… і мовчання…
Нестримний біль… І вчора, що цвіла,
Немає сенсу жити, зірвана, остання…
Зламала колючки до сліз, забула захисту паролі.
Життя вказало за поріг, де час зіграти інші ролі.
І залишився тільки слід від слів розп'ятого бажання.
Троянда проростає й в сніг, і заморожує прощання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365595
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Ксеня-Ксенічка