Люди,
машини,
журнали і статті в газетах
мода,
успіх,
життя,
він і вона, так солодко сидять на лавці, обговорюючи все, що перечисленно попередньо і не тільки.
Вони не можуть навеселитись тими моментами коли вони разом.
Не можуть просто в це повірити напевно?
Вони ніби напуваються,
Цими простими фразами, малюнками, предметами,
Для них навіть вода на даний момент важлива.
Вони разом.
Для них зараз саме головніше їхні почуття один до одного, але
Разом з тим вони перечислюють всі новини минулого, теперішнього, і частково майбутнього.
Навіщо їм це я не розумію.
Вони ніби втамовують спрагу, нерозділену ще між ними,
Тобто поділяються всім…що одній чи іншому потрібно знати.
З часом вони читатимуть думки один одного….шукаючи там то, чого вони вже не знають….але там нічого нема.
Спрага втамована. Все вичерпано.
Мозок заповнено. Але любов їхня вже навічно. Напевно.
Бо людини знаюча про тебе більше ніж ти, і відчуваючи за кілометри що тобі погана…достойніша на більше чим просто Любов.
Я задумалась над тим, дуже серйозно…!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365520
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: marta.lys