Небесні сльози вдарились об тишу.
А мрії мої у чужих збувались.
На згадку я нічого не залишу.
Ми не змогли. Але хоч намагались.
Купи мені блакитні орхідеї.
Вони про тебе будуть пам'ятати.
Й коли натхнення вичахнуть ідеї,
Вони мене знов будуть надихати.
Давай підем. Під синім небом тиші
Пролиє дощ на нас небесні сльози.
Вже вкотре я про тебе не напишу,
Без тебе нереально, як без дози...
Чого тобі тепер бракує,з нею?
У неї там вже ледь не німб і крила...
Купи хоч їй блакитну орхідею,
Й люби її,як я тебе любила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365518
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2012
автор: Дана Токарчук