Знов осінь в парках збирає листя
Й шиє сукні золото-багряні.
Знову осінь загубила щастя,
Й вийшла за всі допустимі грані.
Знову осінь сама не себе не схожа,
Хоча – дуже щедра, як завжди…
Осінь за природою неможлива погожа,
Бо за нею дощ біжить: “Зачекай, зажди!
Зачекай, бо не втечеш ніколи,
То зі мною краще подружись!”
Знову осінь – діти йдуть до школи:
“ Літо, літо, просимо – наснись!”
Знову осінь по садах збирає сливи,
І скидає стиглі яблука в траву…
Осінь... осінь – почалися зливи…
Знову осінь покличе зиму! 05.10.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365466
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Яна Бім