Осінь манить, кличе – йди,
В ліс грибочків набери,
Не лінуйся не зівай,
гарний в лісі урожай.
Сонце вийде із-за ганку,
І загляне крізь фіранку,
Кошик в руки та рушай,
Йди швиденько, не дрімай.
Роса вмила всі грибочки,
Ростуть рівно всі в рядочки,
Стоїть гордо боровик,
Що він перший, давно звик.
Так тут вся його сім’я,
Мов дитя радію я.
Повен кошик в мене в мить,
В лісі час швидко летить.
Ще додому йти несила,
Осінь серце полонила.
Жовтий лист горить палає,
Радість душу зігріває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365453
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Антоніна Грицаюк