Я не виню нікого - все добре!..
Хоч під ногами розпечена лава...
Чомусь забагато двохспальної ковдри...
І не смакує вчорашня страва...
Холодний чай, не бажаючи пити,
Розриваю тишу шарудінням блокнотів..
І досі так спрагло хочиться жити!!!
Шукаючи дивні очі навпроти...
Ну так, все добре!.. - Затягнуться рани,
Але ж та ковдра не стане менша...
Я буду жити твоїми словами,
Така не остання і звісно ж не перша!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365428
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Юля Новохацька