Друзі, мої друзі

Розкажіть  мені  про  життя
Про  поля,  у  кукурудзі
Де  маленька  бігала  вона

Про  любов  і  про  страждання
Які  ви  бачили  не  раз
І  чому  таке  кохання
Що  вбиває  нас  за  раз

Про  нелегкий  душевний  спокій
Коли  немає  вороття
Коли  хлопчина  косоокий
Любить  це  не  просте  життя

Коли  великий  лайнер  тоне
А  в    моряка  нема  страху
Лише  думки  що  буде  доне
З  тобою  я  коли  помру

Друзі,  мої  друзі
А  ви  вірите  у  карму?
Коли  і  так  в  важкій  потузі
Ви  получите  ще  одну  рану

І  чорно-біле  фото  на  стіні
Яке  висіло,  більш  ніж  пів  століття
В  один  момент  пропаде  в  вашому  житті
І  ви  забудете  своє  коріння

І  час  тікає  лиш  тепер
Так  буде  завжди  в  всесвіті
Його  догнав  той  хто  помер
Та  він  тепер  лежить  в  землі

І  капля  падаюча  з  крану
Повільно  зводить  з  розуму
Коли  в  душі  все  так  погано
А  в  голові  «колись  помру»

І  лиш  одне  нас  всіх  рятує
Від  всіх  проблем  цього  життя
Хоча  когось  ще  більш  руйнує
Велика  містика  кохання

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365417
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Компроміс