Ти плачеш зі мною, коли на душі смуток.
Ти завжди зі мною, і я можу це відчути.
Коли я радію, Ти сонцем смієшся разом.
Я справді щаслива – як висловить все одразу?
Хіба заслужила любов Твою і турботу? –
А Ти все одно з мого серця стираєш скорботу.
Ти в борг не даєш: все, що маю – лише від Любові!
Дай вміння довіку іти й по Твоїм жити Слові.
2006/05/19
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365374
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2012
автор: Анно Доміні