Шепоче вітер в скронях:"Скоро осінь"
І побіжить струмочками листва,
А твої ноги, як і влітку, босі
Підуть по всім невидимим стежкам.
Усім подарувала крапельку довіри
Для себе все позичила в кредит.
"Людям усе", - ти пам*ятаєш як нас вчили?
Собі нічого - обмежено ліміт.
На відстані години між думками,
Ти борешся з своїми двома "Я".
Рахуєш вночі зорі й щОраз з помилками
Так не налагодиш своє життя.
Шепоче вітер в скронях:" Осінь все міняє"
Людей, надбання, списки згасших зір.
Воля випадку нам всіх заміняє
Й дарує ключ до нових мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365183
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: Паперова Думка