Осіннє небо загадково чисте,
і ми гуляєм в парку: ти і я.
Ідем в обіймах суєтного міста,
по рівній стежечці, неначе вже сім*я.
І вже багряне листя нависа над головами,
і пташки провожа останні теплі дні.
І грієм вечорами ми серця словами,
І почуваємся неначе уві сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365150
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: Marvelija