Як інколи хочеться бути черствим і німим
Не чути, не бачити, - просто жити ніким,
Не вибачатись, і не пробачити
Як боротись зі станом таким?
Депресія, чи настрій підводить..
А може доля в лабіринт новий заводить..?
Не завжди все гладко – розумію,
Та від того не легше, - сивію.
Друзі – не друзі, рідні не розуміють
Кохання – булька мильна,
Слабкі пройти достойно,мабуть, не зуміють,
Це ж яка повинна людина бути сильна?
Живемо, борімось, втрачаєм, знаходим
Часто від принципів далеко відходим,
Та все ж, - живе у нас добро,
Поки цього не забудем – з носом буде зло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365094
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2012
автор: oleg lytvin