Я Богу дякую за те,
Що я кохала.
За те, що почуття таке
Палке пізнала,
Що в серці моєму не тліло,
А горіло,
Що крила вгору підіймало,
Щоб летіла.
Я щиро дякую усім,
Кого кохала.
Хто душу жаром запалив.
З ким струни рвала,
Хто жили соком наповняв,
З ким у дуеті
Підкрутки брала й різні «па»,
Мов у балеті.
Кожне з високих почуттів
Чогось навчило.
Мудрістю, знаною з віків,
Мене сповнило.
Хоч, мов жало оси, були
Всі розставання.
Але ж неслись, мов паруси,
Хвилі кохання!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364974
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)