СУДДЯ СУДИВ…

Суддя    судив      життя    святе  –
Життя    отримане    від      Бога;
Суддя    судив,    і    суд      про      те,
Що    в    вічність    є    Його    дорога…

Суддя    судив,      і    думав      він,
Що    найвеличніший    у    світі;
Суддя      судив,    але        не      він
Христа    відправив    у    предвічність…

Суддя    судив,    віддав    Христа,
Заклав      його      заради      слави;
Суддя    судив,    розп’яв      Христа  –
Чи    то  -    знічів’я,    чи  -  з    забави…

Суддя    судив…  І    його  суд
Був    найжахливішим    у    світі;
Суддя    судив,      та    не    Христа  –
Себе    судив    на      муки      вічні…

           (06.01.2011    року)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364968
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Людмила Богуславська