Інколи я можу шукати небо.
Інколи спішу туди, куди не треба.
Часом я на шляху зупиняюсь.
Роблю щось, але не стараюсь.
Мені краще було б померти,
Та я.., я просто хочу бути відвертим.
Сильно хочу щоб знали люди...
Хоча ні, це можливо прояв простуди.
Інколи хочеться жити в пустелі,
Так,щоб ніхто мене не кликав на свої каруселі.
Ще хотів би щоб вона просто торкалась до мене,
Але,якщо це невчасно, краще не треба.
Шукаю небо.
Так хочеться жити для Тебе.
Любові потреба.
Уже пора вийти із себе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364908
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2012
автор: Степан Бойчук