Ми познайомились звичайно
Спільний друг, кафе…
Ви скажете банально?
Ні.. вона не п’є навіть і «лате»
Без гламуру і дорогого макіяжу
Симпатичною показалась,
Подумав.. свою думку ще нав’яжу
Щира.. в собі не ховалась…
О!.. а плани в неї..
Так розраховано все чітко
Не вірить у «амурів» і чарам феї
Не права ти – мила квітко.
Гордо погляди кидає
На своєму до кінця стоїть,
Знаю, вона це прочитає
Але я нічого тут не хочу утаїть.
Вона звичайна дівчина, мила
Потрібно уваги й трішки тепла,
Зрозуміє – любов це сила
І колись про це скаже сама.
Хоче бути квіткою в чиємусь саду
Набридло їй поле і постійні вітри,
Підожди, буде той хто скаже «вкраду»
Ти тільки ниточку втримай.. не відпусти.
Я бачу як ти усміхнешся як будеш читати,
Не було того, щоб міг про тебе писати,
І як буде поблизу амур пролітати –
Зупини його, попроси краще стріляти……
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364682
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2012
автор: oleg lytvin