Таких, здається, ще багато…
Таких, як я – розхристаних,
без слів…
Блаженних, змучених, як тато;
Він теж в житті
чогось хотів…
Не бачив світу… Але - бачив
Весь світ, у всі його кінці;
Розповідав мені багато;
Та й іншим, тим,
хто слухати хотів…
Нелегко жити в світі
зрячим,
Хоча й з закритими очима;
Живу, дивлюся, мислю
й плачу,
Та й знов розхристана
ітиму…
( 10.09.2012 року ).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364681
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Людмила Богуславська