Ми пили теплий чай створений під симфонію осені.
Наглядали за рисами обличчя у дзеркалі.
Вірили у диво, співали серцем впевнено і натхненно.
Дивувалися коли не знаходили спільної думки.
Жили так ніби в останнє бачимось під покровом ночі.
Літали блакитним небом серед балакучих снів.
Любили разом слухати одночасно хорошу музику.
Вечеряли, бо були надто голодними.
На тепло, на кохання, на відвертість і вірність.
Чекали на життя.
Слухали, як посеред серця калатає чиста-неземна любов.
Жили.
Ми ще зробимо багато, бо ми варті бути щасливими.
Щастя.
І пам'ятали, що все буде добре.
Без слів, без музики, без необхідних речей, бо ти поруч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364632
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2012
автор: Alexander Marchuk