Мій записник. Моя скарбниця спогадів,
Літопис певних доабсурдних здогадів.
Він весь живий. Ще довго жити.
Без нього вогнища не будуть горіти:
Шалені, ліричні, які забажають
Шановні цінителі. Десь і чекають,
Коли заіскриться той кремінь чорнил,
Що може підняти фантастику брил.
Ще довго, ще довго йому пламеніти!
Він все перебачить. Таки не тускніти.
Бо й часу не має… Можливо, можливо…
Кожна сферовість настільки важлива,
Що треба ще жити туманній потребі.
Без сумніву й фальші. Помірно. У небі.
І скільки абзаців ще будуть витати,
І скільки рядочків ще будуть кохати,
І скільки годинок ще будуть плекати…
Оцю скарбницю, невелику, тихих дум
Не спалить, навіть, деградивний бум.
Мій записник. Фортеця димних мрій.
Літопис певних доабсурдних дій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364517
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.09.2012
автор: Вальдемар Феруменко