В трансі звірі в лісі всі,
Сталось все немов у сні.
Заєць шлюб законний взяв,
Довго десь він пропадав.
А коли в лісі з’явився,
Всім сказав що одружився.
- Хто та наречена буде?
Звірі шепчуться усюди.
- Дуже вже вона багата,
Власна є у неї хата,
Закордонна це мадам
Я за неї життя віддам.
Заєць хвалиться що сили,
Звірі всі мов одуріли,
З нетерпінням всі чекають,
Кожен день в зайця питають.
- Де мадам ця закордонна,
Чи вона така вже скромна?
Пройшла осінь, зима, весна та літо,
Вже багато пережито.
Заєць масть не раз міняв,
Наречену все чекав.
Ось і мить вже та настала,
Закохана в ліс примчала.
Тут така з’явилась сцена,
- Хто ця, хто ця наречена?
Черепаха підповзає,
Щиро зайця обіймає.
Той від щастя мліє,
То біліє, то сіріє.
Ну для зайця це дрібниці,
Він нікого не боїться.
В нього є тепер дружина,
І така надійна спина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364490
Рубрика: Гумореска
дата надходження 16.09.2012
автор: Антоніна Грицаюк