Невпевнено засніженими залами блукаю,
А під ногами чорне листя гомонить.
Ступаючи в снігу його ховаю,
Нема про що нам з небом говорить.
Ранкове світло вікна розбивало,
В кінці кімнати янгол помирав.
На крилах його було пір'я мало,
В снігу холодному поволі замерзав.
Красива зала сповнена дарами,
Але все тут здавалося нічим.
В білих снігах краса всього зникала,
Ставши холодним і для всіх чужим.
Янгол лежав в снігу під чорним листям,
Збліднілі руки до мене тягнув,
Я підійшов,склонившись взяв за руки,
Але мій янгол навічно заснув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364361
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.09.2012
автор: Демура