Острів

Кожна  колиска  –  каравела
Кожна  дитина  –  Колюмб.
Вирушають  океаном  часу
У  невідомість  життя
Не  знаючи,  що  Америка
Давно  вже  відкрита.
Кожна  іграшка  –  компас,
Кожна  дитяча  пісенька  –  вітрило.
Всі  ми  мандрівники,
Всіх  нас  кидають  хвилі
Змушуючи  ставати  рибалками,
Закидати  сіті  у  прозорі  дні
Ловити  химерну  здобич
У  якої  замість  луски  хвилини,
А  замість  зябер  книжки.
Кожна  хата  –  то  острів,
Де  Робінзон  будує
Свою  тимчасову  хижку
Мріючи  про  повернення.
Кожна  смерть  –  відпочинок
Чи  то  маленький  порт
Де  ми  напиваємось
У  брудній  таверні
Перед  наступним  плаванням…

(Малюнок  з  мережі)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363995
Рубрика: Верлібр
дата надходження 14.09.2012
автор: Шон Маклех