Облітають вільхи, клени,
Лиш каштан стоїть зелений...
Лист не жовкне і не в'яне -
Не страшні йому тумани
І в дощах сльотаві ночі -
Він ще осені не хоче!
От якби тепла хоч жменьку,
То й дрімав би потихеньку.
А малі каштаненята -
Всевидючі оченята ,
Поскидали біля хати
Кожушки їжакуваті,
Та й лежать, брунатнобокі,
У травичці невисокій,
Поміж листям вільхи й клена.
А каштан... стоїть зелений!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363974
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Дощ