Якщо страждає хтось один,
Якщо одне дитя десь плаче;
Для чого всі оті слова?
Невже ніхто того не бачить?
Для чого ми страждаєм тут
На голубій оцій планеті?
І перетворюється нежиття
В скупі рядки нових поетів.
-Все буде добре, скажуть нам!
-Не бійтеся і не страждайте;
І пильність нашу тим присплять:
-Живіть, танцюйте і співайте…
А, що співати й танцювати –
Те громадянам геть не скажуть;
Ось Ніколаєва із пляжу десь витягнуть,
І нам покажуть!..
І – стоїмо, й – радіємо…
То ж Ніколаєв! Чудо! Диво!
О! А салюти! Як же мило!..
Багато, гучно і красиво…
Ну, що ж радійте, люде!
Та разом з тим уже забудьте
ХТО Є ВИ?
І ЗВІДКИ ТУТ ВЗЯЛИСЬ?..
І ми в екстазі всі сплелись
У тисячній товпі сюжету,
Та й далі думаєм
"ПРО ЭТО"…
( 08 вересня 2012 року).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363908
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Людмила Богуславська