Від достатку завертаються
мізки; Від достатку завернеться
вся планета;
Нам би совісті, о Господи,
трішки,
Та й замислитися вже
« Про Это»…
Иль на русском
родном языке,
Чи, на мові державній -
єдиній…
Нема слова
назвати все те,
Що твориться
в моїй країні…
Патріотами звемо себе,
Невідомо, хто є
насправді;
Совість схована десь
у куток,
А душа, що ж без неї
прагне?..
Спрагле тіло бажає ЧОГО?
Чи, напитись
Отрунку – трунку?..
А, чи слова міцного
мого -
Невідомо, якого
ґатунку?..
Смертні сплять і у день,
І вночі;
Я забула вже,
як то спати.
В світі плодяться копачі, -
Не відняти у них
Лопати…
( 08 вересня 2012 року).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363901
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.09.2012
автор: Людмила Богуславська