Покайся…

Прийшли  в  цей  світ,
ми  для  терпіння.
І  муче  в  кожного  сумління,
чи  справимося  ми
з  своїм  завданням.
Бо  ноша  в  кожного  своя.
Сусід  заглядує  бува,
Чому  комусь  не  гірше.
І  суть  у  цьому  тут  така,
провірочка  не  аби-яка,
а  дуже  зрозуміла.
Людина  щира,мила,
Дорогу  віднайшла  свою,
І  йде  вже  собі  сміло.
А  інший  помилку  зробив,
Дорогу  іншу  він  відкрив,
Брудну  дорогу  і  брезгливу.
Шукай  всі  помилки  свої,
Втікай  з  тієї  ти  дороги,
Покайся...
і  виправ  все  що  наробив,
Тобі  Господь  усе  пробачить.
Неси  ту  ношу,не  чуди,
Не  будь  за  всіх  ти  розумніший,
Тобі  Господь,усе  простить
і  будь  у  цьому  сміливіший.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363640
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: Людмила Таланчук