Солодкий сон двадцятої весни
Трансформувався у примхливу осінь.
В пустелі часу загубились ми,
Де почуття розхристані і бос
Розтало літо медом в молоці,
І златовусе сонце на світанні
Відбилось в ластовинні на щоці
Відтінком смутку вічного чекання...
Я захлинаюсь поспіхом думок..
Куди ти, щире літо, відлетіло?
Життя без часу - міста анекдот
Невже це те, чого я так хотіла..?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363633
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: Михайлова Ланка