Зла доля ніби жартома,
сценарій, схеми все малює,
але за текстом йде життя,
яке так часто нас катує.
І ось в тенета павутиння,
я за сценарієм влетів,
наївний дурень, без сумління,
я майже було полюбив.
Я ладен був усе здолати,
аби віддатися чуттям,
я ладен був їй дарувати,
свій подих, душу і життя.
Лиш чисту радість дарувати,
хотів принцесі я щодня,
хотів я біль лиш вгамувати,
що їй так душу розрива.
Зла крига з серця її скресла,
і біль здаєсться схаменув,
але удар все перекреслив,
мов постріл був все стременув.
Як постріл в серце з пістолета,
бандитам любого ТТ,
але скажу я вам відверто,
життя без неї все ж пусте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363630
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.09.2012
автор: Skifius