Захмарене небом весняне сонце не дозволяло мріяти про щастя...
Минає безлічі годин твоєї відсутності, а точніше твоєї абсолютної невідомості...
А ти...
А ти в цей же час шукаєш виходу на свободу. Думками гортаєш всі можливі сторінки визволення і...
... не знаходиш нічого ...
А завтра...
А завтра тебе вб'ють і вона ніколи не дізнається про тебе...
Вона не знає і ніколи не дізнається, бо ж завтра тебе вб'ють ...
Холонуть руки і в цей момент розумієш, що хочеш відчути на обличчі теплі краплі першого весняного дощу...
ДОЛЯ...
... загиблим у полоні юнакам присвячується...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363554
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2012
автор: Єва Соль