Казали тобі - не звикай,
Бо зловиш від нього кайф
І будеш смоктати душу,
Як ягідний чупа-чупс
(від цього і я тащусь)...
Просили тебе - не дурій,
Бо виймеш його з-під вій
І будеш вбивати совість,
І пити вино до дна
(бо він - не твоя вина)...
А потім у тиші днів
Ковтати свавілля слів
Ховати його від світу
Так, ніби останній він -
Між темних, холодних стін.
Здійматись з ним до небес,
Віддати йому себе
І гріти у лоні янгола
З очима і ДНК,
Такими, як в юнака...
Казали тобі - не звикай,
Бо він подарує рай...
І зникне назавжди вітряно
В обіймах якихось дам...
... а янгол вже каже: "мам"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363176
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Єва Лавінська