Мамо,ти зі мною? Мамо ти ще тут?
Там мабуть на дворі, вже квітки цвітуть,
А чому ти плачеш, мамо перед сном?
Може то пустився дощик за вікном?
Ні не дощик певно, плаче ще рідненька
То тому що в тебе я іще маленька?
Доню моя рідна вибач я благаю
Коли тебе залишу , то життя не маю
Не вини матусю, я ще теж маленька
Доля так сказала, я – тобі не ненька
Тепер же не зможу до тебе прилинути
Він мене змусив тебе покинути
Ти не сердься, з ним я буду щаслива
Не про тебе я в Бога просила
Все бувай мила доню бувай
Уже скоро відійде останній трамвай
Але ж мамо , не йди постривай
Хіба я щось погане зробила?
Ти мою молодість і красу загубила!
так жахливо що я народила…
Мамо, мамочко, люба, я ж тут замерзну не йди!
Але мама не чула нічого й на мить не змедлила ходи…
Потім вмить зупинилась, заплакала мати…
Гріх великий дитину одну залишати
Розвернулась підбігла до доньки,
Почала цілувати холодні долоньки
Не покину я доню тебе я ніколи
Кожен день я водитиму тебе , до школи
І на руках у мами доня солодко заснула…
Про цей жахливий день, дитина вмить забула
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363167
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: mary_mary