Життя летить, як дикий, вільний птах,
Життя іде...І не питає часу...
Безмежна радість і одвічний страх
По цій дорозі завжди ідуть разом.
Пожовклим листям вкритії віки,
Віки польоту птаха у неволі,
Та розквітають пишно, навпаки,
Хвилини щастя, ніжності й любові...
Життя коротке...І воно пройде...
Та ти не плач за ним, бо кожен, обернувшись,
Він за собою щось таке знайде,
Що змусить відлітати усміхнувшись...
І не жалкуй за пройдені роки -
Вже їм не повернутися ніколи...
Радій, що був людиною, поки
Не відлетів. Ти був. Ти є. Навколо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362934
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2012
автор: Сarpe_diem