Моя душа чомусь страждає, кохання ясного шукає
Не може віднайти.
Співає, плаче, стогне, б’ється, крізь морок ночі хай проллється,
До тебе відлетить.
Чи приймеш ти її до себе, палку зорю з ясного неба?
В долоні упаде.
Нехай вона тебе зігріє і погляд твій повеселіє,
Хвилина промайне.
Кохання перше ледве чуєш, мої слова і все мудруєш
У сні чи наяву.
Я справді палко так кохаю, на крилах ночі прилітаю,
На білому коні.
Моя красуня і принцеса, краса небачена, небесна
Умита у росі.
Палкі вуста і погляд жвавий, з тобою любо і цікаво,
Так весело мені.
Смілива, мужня, добросердна, ласкава, трішечки уперта,
Усміхнена моя.
Бажаю я тебе кохати, палкі вуста поцілувати,
Люблю, кохаю Я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.09.2012
автор: Кумартун