Наступна ніч, заплющивши очі,
Я лежу долілиць так щоночі
Слухаю тишу до самого ранку
Не вистачає на це ночі й сніданку
Не памятаю скільки я тут.
Багато часу пройшло...
Стало поменше в душі моїй смут!
Повітря ллється у повнії груди
Як ж тут чудово, а які ж тут люди!
Ніколи, ніщо так не сприймав.
Шелест повітря, він незвичайний
Від нині час цінний настав
Хочу провести дні тут останні
Ця земля навчила жити моментом,
Заплющивши очі, вдихати букетом.
Як здорово жити!
Це буде останнім тутешнім сюжетом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362766
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: ІванCV