А час летить і знову відліта
Останній ключ у небо журавлів
Планету що була нам дана дана
Ми запалили тисячами вогнів
Доходить до кінця – остання мить
Ще трохи і помре усе створіння
І замість того щоб ростить й любить
Людина убиває все без шкоди і сумління
Приходить тихо ніч – на дворі сяють зорі
А десь далеко плачуть ангели в горі
Над тим що з Божим світом зробили ми
Знищили й не сказали – Боже прости
Жах і гріх – лишається єдина надія
На твоє Господи батьківське терпіння
Нехай не забуде любов нас твоя
Подай тебе просимо в серця розуміння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362669
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Ruslan B.