Мій Шлях

And  now,  the  end  is  near,
And  so  I  face  the  final  curtain.  
My  friends,  I'll  say  it  clear
I'll  state  my  case  of  which  I'm  certain.  

I've  lived  a  life  that's  full  -
I've  travelled  each  and  every  highway.  
And  more,  much  more  than  this,
I  did  it  my  way.  

Regrets?  I've  had  a  few,
But  then  again,  too  few  to  mention.  
I  did  what  I  had  to  do
And  saw  it  through  without  exemption.  

I  planned  each  charted  course  -
Each  careful  step  along  the  byway,
And  more,  much  more  than  this,
I  did  it  my  way.  

Yes,  there  were  times,  I'm  sure  you  knew,  
When  I  bit  off  more  than  I  could  chew,  
But  through  it  all,  when  there  was  doubt,  
I  ate  it  up  and  spit  it  out.  
I  faced  it  all  and  I  stood  tall
And  did  it  my  way.  

I've  loved,  I've  laughed  and  cried,
I've  had  my  fill  -  my  share  of  losing.  
But  now,  as  tears  subside,
I  find  it  all  so  amusing.  

To  think  I  did  all  that,
And  may  I  say,  not  in  a  shy  way  -
Oh  no.  Oh  no,  not  me.  
I  did  it  my  way.  

For  what  is  a  man?  What  has  he  got?  
If  not  himself  -  Then  he  has  naught.  
To  say  the  things  he  truly  feels
And  not  the  words  of  one  who  kneels.  
The  record  shows  I  took  the  blows
And  did  it  my  way.  

Yes,  it  was  my  way.



І  ось,  вже  близько  кінець,
І  ось,  стою,  перед  завісою  затемненою
Друзі  мої,  скажу  –  не  нанівець,
Я  висловлюю  справу,  про  яку  ще  впевнений

Я  прожив  життя,  що  сповнене,
Я  подорожував  по  кожнім  шосе
І  більше,  набагато,  ніж  спомини,
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Жаль?  Було  щось,  декілька,
Але  знову  мало,  занадто,  щоб  говорити
Я  зробив  те,  що  повинен    був  зробити
І  побачив  його,  дійсно  –  без  винятку

Кожен  курс  я  планував  –  намічений,
Кожен  крок,  обережний,  був  маловивчений
І  більше,  набагато  більше,  ніж  це,
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Так,  були  часи,  я  впевнений,  що  Ви  знали,
Коли  я  відкусив  більше,  ніж  усі  жували
Але  через  все,  коли  не  було  сумнівів,
Я  з’їв  його,  і  виплюнув
Я  зіткнувся  з  усім,    і  стояв  високо
І  зробив  це  –  мій  шлях

Я  любив,  я  сміявся  і  плакав  крізь  го̀ри,
Я  мав  всього  досхочу  –  моя  частка  втрат
Але  тепер,  коли  стихають  сльози,
Я  вважаю,  що  все  так  кумедно

Думаю,  що  я  зробив  все,
І  я  можу  сказати  –  не  в  сором’язливий  спосіб
О,ні.  Ні,  не  я.
Я  зробив  це  –  мій  шлях

Бо,  що  таке  чоловік?  Що  він  отримав?
Якщо  не  сам  –  тоді  у  нього  нічого  немає
Сказати,  що  він  дійсно  відчуває,
І  не  слова  того,  хто  стоїть  на  колінах
Запис  показує,  що  я  прийняв  удар
І  зробив  це  –  мій  шлях

Так,  це  був  мій  шлях…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362566
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 07.09.2012
автор: Вальдемар Феруменко