Холодно… дощі падуть на скроні.
Десь гуркотять старенькі поїзди
Всі зустрічі в житті не випадкові
і люди, і події, і стежки
Дивлюсь на небо із-під парасолі:
Воно таке холодне і гливке .
Всі почуття застигли невагомі,
Сховавши між газетами лице.
Що буде далі? Вітер підмітає
З бруківки спокій, спогади, думки..
Мене вчорашнє ще не відпускає..
А завтрашнє не зважиться прийти..
Іду на пари…час мене минає
в холодній каві утопивши сни
Моя дорога? Дощ…ніхто не знаєє
є тільки люди, зустрічі, стежки
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362545
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Аль Денте