Життя стало копією попередніх життів. Все, що ми робимо, все вже робилося до нас, ми не є першопрохідцями, ми є просто людьми, які повторяють за іншими. Ми будуємо нові плани, певні напрямки розвитку та навіть не усвідомлюємо, що ми рухаємось до тих людей, які вже цього досягли, ми рухаємось до створення часткової копії тієї людини. Ми будуємо кар'єру, бажаємо бути директором певної організації, чи хочемо побудувати свій бізнес, можливо стати космонавтом, військовим, спортсменом, чи просто хорошим сім'янином, та все це тільки погляди на те, що бачимо навкруги себе, це те, що оточує нас. Ми не можемо навіть придумати щось інше, в нас немає нового напрямку чи слова до якого ми можемо прямувати, в нас не лишилося вибору позиції. Наша свідомість не розуміє що може бути щось інше. Якщо ти вважаєш, що ти особливий, що ти не такий як всі, тоді придумай нове слово зі смислом, якого немає в словнику, яке ти використаєш в своєму напрямку на розвиток, задумайся, до якого напрямку прямуєш ти, і чи хтось робив вже те, що ти збираєшся зробити? Тільки декілька сотень чи тисяч людей на цілій планеті, можуть змінити та внести щось нове в це життя. Це ті люди, до яких будуть рівнятись наступне покоління...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362482
Рубрика: Рондель
дата надходження 06.09.2012
автор: Mazoh