Мертво. Мертво. Мертво.
усюди настільки мертво,
що не має бажання
повертатись сюди,
(туди),
звідусіль пахне землею
і мороком
яголи з зав’язаними очима
сновигають по канатах.
Цвіт на мертвих деревах
перетворюється
в жінок
з напіввідкритими
долонями
і серцями.
Легені цього світу
застуджені
осіннім,
Оптом дешевше збувати
світло тут,
але тобі не варто сюди,
(туди) повертатись
і десь шматками чути
спів птахів,
що прилетіли
зі cтертого Півдня.
Сіль на кістках
Вимальовується
архітекторами-невдахами,
Вартовий
Тишею
Торгує.
Покупців в цьому(тому) місті
Зовсім немає.
І я останнім,
останнім
на потяг ступаю,
Звідти,
(звідси),
(Звідусіль) стікаються
хмари
бути останньому
дощу у цьому місяціроці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362477
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.09.2012
автор: ImmortalPsycho