До сну вкладається
гілок склепіння, що звисло,
вмліло в яблучнім убранні.
Й гаряче, сильне сонячне
прощання вмива його,
розчісує несміло.
Красніються, пишняться
та регочуть, яблучні
личка в буйнім хризоліті,
і сонечко цілує їх досхочу,
мов діток рідних,
наймиліших в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362396
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: manko