Горить вогонь – горить життя.
З моїх очей втіка сльоза.
Я бачу все це крізь долоні,
А думи мóї вже в полоні.
Я знаю: ти – чудова мрія,
Та зáвжди в серці є надія,
Що ця іскринка розгориться,
Й вогонь із неї не згасúться,
Що ти поглянеш в очі мóї
І запалаєш теж в любові…
Та знову стало темно все,
Тому що мрія це лише.
В полоні страху й самоти
Нема ні долі, ні мети.
Горить вогонь – душа палає.
З моїх долонь сльоза втікає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362370
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.09.2012
автор: Тетяна Мерега