Моя солов'їна, барвиста, незмінна.
Омріяна снами, закохана в сміх.
Вінчаєш багатство, моя промениста,
А може ще й зорі даруєш мені...
Моя ти лебідка палка й золотава,
Облуда засиділась в тебе у сні.
Верни її лиху, кинь в зиму безтями.
А потім пролий всюди сонцем на сніг.
Мрія злетіла, мов правда із неба.
Останнім бажанням родилась вона.
Весну запалити хотіла для себе.
Але встряла в кожного мрія п'янка.
Мабуть ріднішої більше немає.
Осторонь жоден не може пройти.
Вона з солов'ями у душах співає.
А ще її в серденьку можна знайти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362261
Рубрика: Акровірші
дата надходження 05.09.2012
автор: Жабокрик