Кажуть люди: « Кінець світу
Скоро всім чекати» -
То ж, навіщо нам із вами
Вірші ще писати?
Може, краще всім поетам
Пера поскладати,
Та й віршованих рядочків
Більш не друкувати?..
Може, в «люлі» повлягатись,
Та й кінця чекати?
Нащо думати, творити?.. -
-Їсти, пити й спати?
Полякалось наше людство,
Та так усі й роблять:
П’ють та їдять, та гуляють –
Та й стають хоробрі…
І кінця тоді не страшно,
Й думати не треба
Про каяття та про душу
Та ГОРІШНЄ НЕБО…
Наївшися та напившись –
Думати несила…
Ось: тут, за спиною –
Вже й «нечиста сила»…
Споглядає – заглядає,
Попідруки водить;
Та тихесенько - легенько
У «люлю положить».
Лежи собі: « Люляй – люляй»,
Як мала дитина;
Хай присниться тобі опівночі
Лихая година…
Лиш не думай, та не живи,
І вір тільки в мене;
Я ж тебе любитиму,
Як рідная неня.
А я ж то вже постараюсь
Дати тобі й грошей,
І пляшечку, і дачечку,
І друзів хороших…
Вони ж тебе і виведуть
У люди й в достаток;
А, декому, вже по блату –
Найбільшенький статок.
Усе майте, що хочете,
Що душі завгодно,
Аби вона, злиденная
Спала «СКІЛЬКО ВГОДНО!»
( 15 серпня 2012 року.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362259
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Людмила Богуславська