Мамо, рідна мамо, мамочко кохана,
На нас двох чекає доленька незнана.
Що б не сталось, зáвжди буду я любити
Маму, що навчила, як у світі жити.
Знаю, ти за мене ночі не доспала.
Знаю, все найкраще ти мені бажала.
Разом ти зі мною радощі ділила.
Разом ти зі мною й сльози в горі лила.
Ти молилась Богу за свою дитину,
Казкою робила кожну мою днину.
Вибач, що слова твої не зáвжди чула.
Вибач, що невдячна я так часто бýла.
Завдяки тобі лиш я тепер – людина.
Дякую, матусю, мамо моя мила!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362132
Рубрика: Присвячення
дата надходження 05.09.2012
автор: Тетяна Мерега