Не можу спать, не можу думать
Не можу крапки ставить я
Ну хто паскудство це придумав,
Щоб так страждать.
Не можу вірить у майбутнє
Коли минуле не пускає,
А лиш дурію від зневіри
І п'ю із чашечки брехні.
Не вірю більше чоловіку
Не вірю жінці і сусідам
Тепер самотняя левиця
Шукає правдоньки сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362038
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Bega