Україно – голубко моя сизокрила,
Ти одна в світі єдина,
Немає в світі більше такого краю,
Я тебе рідненька всім серцем кохаю.
Може й посміються з мене люди,
Скажуть, що добра країні не буде,
Бідна вона і убога,
В безодню веде її сліпа дорога.
Хай буде бідна вона і убога,
Але з нею в нас спільна дорога,
Будемо разом бідувати, сумувати,
Тяжку бідноту долати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362004
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Антоніна Грицаюк